І. Про споруди школи

Навчання   у Веприцькїй середній школі проводилось   у трьох спорудах. Центральне приміщення побудоване   в 1912  році на кошти Земства . У ньому було   п’ять навчальних кімнат , учительська та кабінет директора. Споруда дерев"яна, обкладена цеглою. Підлога   викладена кольоровою кафельною пли­ткою. До 1993 року   приміщення не перебудовувалось, крім заміни пічного опалення на водяне, яке зробили   у 1990 році за допомогою   колгоспу "40 ро ків Перемоги».   Влітку 1993 року   центральне примімення школи було рекон­струйовано. У приміщенні    стало   7 класних кімнат, в яких розмістились 2 початкових класи, історичний, хімічний , фізичний,    математичний та ка­бінет української   мови. Проведено,також,капітальний   ремонт   всього приміщення . У 1989 році    з допомогою місцевого господарства побудували шкі­льну їдальню на 100 посадочних місць. їдальню   забезпечили всім необхідним обладнанням, меблями , посудом. У 2002 році    замінили котел водяного опалення. В 2008р. до школи підведено природний газ.  

Друге приміщення побудоване в 1929 році. До 1993 року там навчались початкові класи.

У третьому приміщенні, побудованому в 1912 році, знаходилась   кварти­ра для вчителів .

На території школи   росте   фруктовий сад, який був посадженим   в 50-х роках/, коли директорами   школи були Кузьминський Олександр Федорович, Линник Дмитро Іванович . Ялинову, березову алеї посадили у 1952 році, коли директором школи був   Шелест Микола Олександрович.

Починаючи з 1980   року і по 2010р. директором школи працювала   Сергієнко Ганна Федорі­вна.  Велику   допомогу   в усіх справах, пов"язаних з будівництвом, реконструкцією надавав голова свк «40 років Перемоги» Гайдук Петро Костянтинович.  На сьогодні землі с. Веприк  обробляє ФГ «Вікторія» керівником якого є Фенюк Микола Степанович. Саме завдяки йому до школи підведено газ, побудовано нову котельню  з газовими котлами, зроблена свердловина, підведена вода до їдальні. Микола Степанович постійно переймається проблемами школи,  завжди йде на зустріч, надає  допомогу для вирішення всіх проблем які ставить перед нами сьогодення.  

Навчально-виховний процес у школі проводиться з І912 року. Школа бу­ла початковою до 1917 року. До 1956 року   школа   була семирічною. Почина­ючи з 1957 року по 1961 рік школа була середньою. Протягом   трьох років, 1962-1965 років,    школа була неповною середньою. Починаючи з 1965 року і по   сьогодення   - школа є середньою.

Кількість учнів у школі змінювалась. До школи ходили учні із Лідіно, Миколаєва, Олександрівки. З 1955 року до школи, в старші класи, прийшли учні із Козацького.    До    1975 року у школі    було до 400 учнів. ДоІ985 року кількість учнів   зменшилась   до 260 учнів. Починаючи з 1986 р, кількість учнів зменшується   з 200 учнів до 100.   А вже     з 1992 року кі­лькість   учнів   у школі    менше 100 чол. В 2012 -13 навчальному році до першого класу прийшли 7 першачків. Всього учнів – 34.

Протягом всього періоду існування школи   в навчально- виховному про­цесі   червоною ниткою   прослідковується   морально-етичне виховання та навчання.

З початку існування школи   був створений   прекрасний   драматичний та хоровий гуртки. Керівниками цих гуртків були перші вчителі школи -Євгенія Василівна Фесенко та її дочка, також вчителька, Ольга Юріївна Сєрікова. Готували концерти , п"єси.В даний час у школі створені    і працюють тради­ційно літературно- драматичний, вокальний, шаховий гуртки.

Для задоволення потреб учнів у розширенні знань   на даний час у школі-пра­цюють факультативи з математики,  хімії, української літератури.

 

Навчально- виховний процес сьогодні побудований   на широкому впровадженні сучасних технологій. Школа працює над проблемою «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом упровадження інноваційних технологій на засадах особистісно орієнтованого навчання та виховання».

 

 З 2012/13 н.р. школа працює    по напрямоку - Громадсько активна школа.     

ІV.       ВИПУСКНИКИ       ЯКІ ПРОСЛАВИЛИ ШКОЛУ

Початкову освіту здобув у селі Веприк   академік Національної Академії наук України, секретар відділення фізико-технічних проблем енергетики, директор інституту електродинаміки НАН України, лауреат державної премії Анатолій Корнійович Шидловський.

Вищу технічну освіту здобули: Ягола Василь Андрійович / під його безпосе­реднім керівництвом будувався   міст через Дніпро/ та Ромашко Надія Павлівна / працювала заступником директора ПТУ у м. Києві/; Ромашко Микола Павлович / працює начальником житлово-експлуатаційного управління одного із районів м. Києва/; Стельмах Василь Іванович/ працює на­чальником комунального підприємства " Київжитлоспецексплуатація" Київської міської державної адміністрації/, Фень Григорій / працював в конструкторському бюро по створенню моста Патона, Ромашко Іван   Павлович/ працював інженером на будівництві в м. Києвї/. Лікарями стали: Стельмах Іван Прокопович , Вовк Василь Семенович, Ралко Любов Михайлівна, Бурзак Василь Михайлович, Половець Василь Михайлович, Горовий Микола Хомович, Левченко Василь Петрович.

Заслуженим журналістом України став   випускник   1970 року   Сєріков Анатолій   Нікіфорович, головний редактор журналу "Пам"ятки України", має бізнес на Кіпрі; Сєріков Микола Нікіфорович, Сєріков Євгеній Нікіфорович здобули вищу технічну освіту і працюють у м. Києві.

Вищу сільськогосподарську освіту   одержав   Левченко Іван Якович/ агроном /; .

Вищу юридичну освіту здобули Олійник Василь Михайлович,  , Костюк

Василь Васильович.

Педагогами стали : Половець Ольга Семенівна ,Сокира Тетяна Сергіївна, Оленич Наталія Михайлівна, Коханівськии Володимир Вікторович, Коханівська Тетяна Іванівна та багато інших.

Військовими стали Шиян Михайло Степанович, Маслюк Сергій   Михайлович, Горовий Василь Миколайович, Левченко Олексій Іванович.

Випускники Лавріненко Олександр Михайлович нагороджений відзнакою «знак пошани» та медаллю «За працю і звитягу», Литовченко Катерина Іллівна нагороджена медаллю «За трудову звитягу», медаллю «Ветеран праці», срібною медаллю.

 І це ми називаємо малюсіньку  часточку тих людей  які закінчили Веприцьку  середню  школу і вступили до вищих навчальних закладів . Дуже  багато  випускників  закінчили середні- спеціальні  заклади  і успішно  працюють  у  всіх  галузях  народного  господарства. Але не не  менш  важливе  місце  в  житті держави  і  тих  людей , які не  продовжували  навчання  після  закінчення школи а  залишились  працювати  на  землі , на  полях  фермах , головне що  всі  вихідці з  нашої  школи  це  хороші  працьовиті , чесні  люди. І що  вони  всі    становлення  як  особистосі прйшли  в  стінах  нашої  рідної  школи.